Сценарій свята для батьків 9 клас

Сценарій свята для батьків 9 клас

1.     Пісня (Рідна школа)

В.1 Школа моя величава

       Дивиться вікнами в світ,

       Наче в букет пов`язала

       Мрії окрилених літ.

В.2 Перші відлунюють кроки,

      Тут познайомились ми,

      Мріє, ти в небо високе

      Нас поманила крильми.

 В.1 Промчала весна, дев’ята весна.

 Дев’ята весна в стінах рідної школи.

 Про світлу весну та дружбу шкільну

 Забути не можна ніколи.

В 2. Доброго вечора!

В 1. Доброго  вечора усім, хто зібрався сьогодні на нашому святі!

В2 . Вітаємо вельмишановних учителів, батьків, які неймовірно хвилюються за своїх дітей, і усіх-усіх небайдужих, веселих, життєрадісних!

В1. Сьогодні у нашій школі свято, яке дороге нам, його героям. Ми кажемо «героям», а не «випускникам», тому що ми подолали найперший етап на великому шляху під назвою «життя».

В2. Все, що зустрінеться на цьому шляху, буде завтра, а сьогодні – незрівнянне свято, свято юності і краси, дружби і вірності! То ж зустрічайте наших дев’ятикласників! (Музика)

В1. Розпочинаємо урочисту частину нашого свята.  (Гімн)

В2.    Облич, подій знайомих коло

Перед очима постає –

         Ти прожила із нами, школо,

         Іще одне життя своє.

В1.    Легенди, славою повиті,

         Складуть про нас чи не про нас,

Ми в долі школи – тільки миті,

Ті миті, що складають час.

В2.  Очікуванням кожне серце б’ється

Надії вогник ще в очах не згас.

Директорові слово надається

 Він щиро з радістю вітає нас!

В1. Слово для привітання і вручення свідоцтв надається  директору гімназії Небрату В. І. (Виступ директора)

В2. Дорогі батьки! Запрошуємо вас привітати наших дев’ятикласників із отриманням першого документа про освіту. (Вітання батьків, і музика)

1 ведучий.   Шкільні роки чудесні

З дружбою, з книгою, з піснею.

Як вони швидко летять,

Їх не повернеш назад.

2 ведучий.   Так, не повернути той час, коли  батьки  привели нас, малюків, до першого класу і передали наші тендітні ручки в надійні руки вчителя. (Виходять 2-3 хлопці).

В1. Якими смішними і безпорадними ми були! Скільки безглуздих запитань сипалось на голову наших перших учителів! І для всіх нас у них була щира посмішка, добре слово.

1.      Дорогі наші перші учителі____________________________________

Ви повели нас у країну знань,

Нам дарували щирість і любов,

Й доклали скільки ви старань,

Щоб поспішали ми до школи знову й знов!

   2.     Спасибі, що усіх ви нас любили,

Хоча й суворими були не раз,

За те, що ви нас думати навчили,

Вам дякує увесь наш дружний клас. (Вручення квітів першим вчителям).

В2. До слова запрошуємо наших вчителів. (Виступ вчителів).

В2. Прийміть разом із цими квітами наш танець. (Укр. танець 9-Б)

1 ведучий.    Так, перші вчителі повели нас у незвідану Країну Знань. З року в рік ми намагалися підкорити нові вершини. І завжди поряд із нами були ви, дорогі наші тата і мами.

2 ведучий.    Час невпинний, а тому летить досить швидко. Одна пора року

змінювалась іншою, ми переходили з класу в клас, ви помічали, як
ми із безпорадних хлопчиків і дівчаток перетворювались на юнаків
і дівчат.                                                                                          

1 ведучий.    І сьогодні ми запросили Вас, щоб Ви ще раз переконалися... Ми... майже дорослі. Ми... багато навчилися. Ми... маємо справжній талант!

Разом.          І все це, дякуючи Вам!

(Виходять джентльмени під музику).

1.           Джентльмени, ось і почалось літо, пролунав останній шкільний дзвоник, відпускаючи учнів на канікули. Ось ви, сер, про що мріяли протягом усього 9 класу?

2.  О, мені було не до мрій. Я цілий  рік вираховував траєкторію польоту комети.

3.           А навіщо вам це знадобилося?

2. А я хотів, щоб на її шляху опинилася наша гімназія. Ото б радощів було!

1.  Сер, так це ж кримінальна справа.

2.           Та ні, може б тоді нам добудували басейн. Адже стільки разів обіцяли.

4.     Панове, а давайте помріємо, якою буде наша гімназія через кілька років...

1.  Уявляєте, величезне приміщення, здоровенні, на пів стіни вікна, широкі, світлі коридори...

2.  Величезний басейн з тепленькою водичкою.

3.  Ага, туди воду будуть наливати тільки один раз на рік на великі свята, після дощику в четвер.

4.  У вестибюлі висить Дошка пошани із кольоровими фотографіями обдарованих і творчих дітей гімназії.

1. Ага, а на тих фотографіях представники нового виду людства - Гомо Школярикус Рахітус - відмінник, людина шкільна, вимираюча, занесена в Червону книгу.

2.  Сер, із вами зовсім не можна розмовляти. Якби я не був джентльменом, я б Вас добряче відлупцював на перерві.

3.  А мене вже батько два рази побив.

1.   А за що?

3. Та я йому показав табель з оцінками за рік.

2.           А другий раз?

3.  А це коли вияснилось, що це його власний табель за дев’ятий клас.

4.           Сер, ви кого більше любите: тата чи маму?

1.  Пса Сірка.

2.          А це чому ж?

1.  Тому, сер, що він ніколи не питатиме:"Що, знову погану оцінку отримав?"

2.  Сер, а чому ви такий зажурений?

4. А в мене завтра залік, а я нічого не знаю.

1. А що ви робили вчора, сер, чому не готувались до заліку?

4    А я журився, що в мене післязавтра залік, а я нічого не знаю.

1.  Не розумію, навіщо мені потрібна ця англійська мова?

2.  Але ж півсвіту розмовляє на ній.

1. Сер, так невже цього мало?

3.  Сер, а ось чому ви завжди приходите в школу останнім, а з уроків ідете першим?

4.          Не можу ж я спізнюватися і вранці, і ввечері, сер.

1.  Джентльмени, доволі балачок, ми просто забули, що в цьому залі наші батьки.

2.          Так, і забули про те, що у них сьогодні свято - адже наш сьогоднішній вечір присвячений їм.

3.  Тож давайте привітаємо наших милих, рідних батьків.

4.  А що ми побажаємо нашим батькам?

1.  Міцного здоров'я та міцних, наче канат, нервів!

2.  Побільше радісних хвилин, які дарують вам ваші діти.

3.          Більшу зарплату, яку б віддавали вчасно…

4.  Усіх вам гараздів, дорогі наші батьки!

1.  Сер_, а чи може наше свято обійтися без пісні?

2.      Звичайно, ні. Тож перша пісня сьогоднішнього вечора звучить для вас, дорогі батьки. (Пісня 2 «Сто відсотків щастя», виходять джентльмени.)

1.  Сер, зачекайте, куди ви так летите?

2.           Розумієте, сер, я люблю літати по гімназії, як реактивний літак.

1.                Та дивіться, сер, щоб ви випадково не вилетіли із гімназії, як реактивний літак.

3.  Панове, допоможіть з'ясувати таке питання: як нашим батькам вдається із звичайної дитини зробити творчу, обдаровану, здібну особистість?

2.Сер, а може про це краще запитати самих батьків? (Батьки). Дякуємо за змістовні відповіді.

А зараз наші дев’ятикласники покажуть свою танцювальну  майстерність! (Сучасний танець 9-А)

В1 Як це все-таки чудово, що хоча ми і називаємось випускники, та все ж не залишаємо рідну гімназію.

В2 І не прощаємось зі своїми вчителями.

В1 Сьогодні ми лише дякуємо їм, і говоримо до зустрічі 1 вересня у новому навчальному році.

В2 Усі ми  родом із дитинства, Прийшли колись сюди малі, Тут нас ростили і навчали Всі наші рідні вчителі.

В1 А зараз наш святковий сюрприз. (Частушки).

В1.     Країна дитинства – країна казкова,

         І часто дорослих вона вабить знову.

         І часто дорослі літають у мріях,

         Вернутись в дитинство живе в них надія.

В2. Найкращі роки – шкільні! Скільки всього відбулося, скільки запам’яталося!

В2. Скільки шкільних вечорів готували разом. Тож пропонуємо переглянути сучасний танець  наших дев’ятикласників. (Танець рок-н-рол 9-Б)

В1 О рідна пісне! Мамина пісня... Вона найближча і наймиліша кожній дитині, бо вперше звучала з маминих вуст, коли вона схилилась над своїм дитятком. Щоб забавити його своїм співом, своєю колисаночкою, яка складена лише для її синочка чи донечки.

В2. А сьогодні Настя Панченко зі словами вдячності звертається в своїй пісні до вас, дорогі наші батьки! (Звучить пісня «Батьки мої».)

В1. Мама... Матінка... Матуся...  Скільки справ лягає на її жіночі плечі. Іноді ноша здається непосильною, але й з нею справляються наші мами.

В2. Ми вклоняємось Вам, любі мами за те, що ви дали нам життя. Що ви нввчєте нас жити за законами людяності і доброти.

В1. Л. М. Фоміна та Н. В. Небрат віддають свою душу і серце не лише власним дітям, а й тим, кого навчають. Вони роблять усе для того, щоб наші душі не перетворилися в руїни, не стали купою цегли. Тож і поезія, яку подарують нам вони - про духовне багатство, до якого повинен прагнути кожен із нас.

(Поезія )

         Височіють гори віковічні,

У обіймах сонця і вітрів.                                                                                  

Та нема таких вершин на світі,

Щоб стояли вище матерів.

Як дітей колишеш ти недремно

То не раз змахнеш краплини поту,

Що ж, прислів'я мовить недаремно:

"Хто не мав дітей, не мав клопоту".

А зростуть, то скільки душ у неньки

І тривог за кожне їхнє діло.

Голова боліла від маленьких,

Від дорослих - серце заболіло.

Та і що ті клопоти й турботи,   

Бо хіба із щастям їх зрівняти?

Як дитя ізперлося на ноги,

Перший крок ступає по кімнаті.

Як уперше ти почуєш "мамо",

Як до школи поведеш за руку,

  Як уже одержиш телеграму

      "Мамочко, вітаю із онуком".

     Добре ж як, себе пізнать в дитині,

     Знать, воно твої продовжить роки,

    Добре дати світові людину

     І людині дати світ широкий.

Дарувати те цвітіння  рясту.

Сині гори, неспокійні ріки.

Хто не мав дітей - не звідав щастя,

Долею обкрадений навіки.

(Виходять дві дівчинки)

    Мій рідний тату, добрий наш господар,

    Мені ти дав і силу і снагу,

    До тебе йтиму в сонячні облоги

    За все я в неоплатному боргу. 

Спасибі, татусю, за щирість і ласку, За мудрість і щедрість, за зоряну казку, За вашу підтримку, за батьківське слово Ми дякуєм, тату, Вам знову і знову.

В2. Для вас, наші дорогі тата, цей танець від дівчаток. (Танець дівчат 9-А)

В1. Мама і тато! Найрідніші люди на всій землі. Батьки і діти, вони завжди живуть одне для одного, їхні серця б’ються в унісон, вони разом і назавжди. ( Виходять 2 учнів).

На світі білому єдина,

Як і Дніпрова течія,

Домашнє вогнище родинне —

Оселя наша і сім'я .

В щасливі і важкі години —

Куди б нам не стелився шлях,

Не гасне вогнище родинне,

В людських запалених серцях .

В родині згода — горе плаче,

Коли гризня — життя собаче,

Слабка сім'я — погана слава,

Міцна сім'я — міцна держава!

В2. Дорогі друзі! Де б ми не були, куди б не закинула нас доля, куди б не завела життєва дорога, ніколи не забуваймо – в батьківському домі нас завжди чекають. (Заходять всі учні під музику)

(Джентльмени).

1.     Ось і наближається до кінця наше свято.

2.     Ще раз вітаємо всіх вас в цей день.

3.     Бажаємо вам успіхів!

4.     Щастя вам, здоров’я міцного.

1.     Чистих світанків, сонячних ранків.

2.     Променів сонця у кожне віконце.

3.     Ніжної ласки, душевної казки.

Всі: Щастя без ліку і довгого віку! (Фінальна пісня « А я бажаю вам добра»).